Евреям 3 глава

Послание к Евреям апостола Павла
Синодальный перевод → Переклад Огієнка

Итак, братия святые, участники в небесном звании, уразумейте Посланника и Первосвященника исповедания нашего, Иисуса Христа,

Отож, святі брати́, учасники небесного покли́кання, уважайте на Апо́стола й Первосвященика нашого ісповідання, Ісуса,

Который верен Поставившему Его, как и Моисей во всём доме Его.

що вірний Тому́, Хто настанови́в Його, як був і Мойсей у всім домі Його,

Ибо Он достоин тем большей славы пред Моисеем, чем большую честь имеет в сравнении с домом тот, кто устроил его,

бо гідний Він вищої слави понад Мойсея, поскільки будівни́чий має більшу честь, аніж дім.

ибо всякий дом устрояется кем-либо; а устроивший всё есть Бог.

Усякий бо дім хтось будує, а Той, хто все збудував, — то Бог.

И Моисей верен во всём доме Его, как служитель, для засвидетельствования того, что надлежало возвестить;

І Мойсей вірний був у всім домі Його, як слуга, на свідоцтво того, що сказати повинно було́.

а Христос — как Сын в доме Его; дом же Его — мы, если только дерзновение и упование, которым хвалимся, твёрдо сохраним до конца.

Христос же, як Син, у Його домі. А дім Його — ми, коли тільки відвагу й похвалу́ надії доде́ржимо певними аж до кінця.

Почему, как говорит Дух Святой, «ныне, когда услышите глас Его,

Тому́ то, як каже Дух Святий: „Сьогодні, як голос Його ви почуєте,

не ожесточите сердец ваших, как во время ропота, в день искушения в пустыне,

не робіть затверді́лими ваших серде́ць, як під час наріка́нь, за дня випробо́вування на пустині,

где искушали Меня отцы ваши, испытывали Меня, и видели дела Мои сорок лет.

де Мене випробо́вували отці ваші, Мене випробо́вували, і бачили працю Мою сорок років.

Посему Я вознегодовал на оный род и сказал: непрестанно заблуждаются сердцем, не познали они путей Моих;

Через це Я розгнівався був на той рід і сказав: Постійно вони блу́дять серцем, вони не пізнали доріг Моїх,

посему Я поклялся во гневе Моём, что они не войдут в покой Мой».

тому́ Я присягнув у гніві Своїм, що вони до Мого́ відпочинку не вві́йдуть“!

Смотрите, братия, чтобы не было в ком из вас сердца лукавого и неверного, дабы вам не отступить от Бога живого.

Стережіться, брати́, щоб у комусь із вас не було злого серця невірства, що воно відступало б від Бога Живого!

Но наставляйте друг друга каждый день, доколе можно говорить: «ныне», чтобы кто из вас не ожесточился, обольстившись грехом.

Але кожного дня заохочуйте один о́дного, доки зветься „Сьогодні“, щоб запеклим не став котри́й з вас через підступ гріха.

Ибо мы сделались причастниками Христу, если только начатую жизнь твёрдо сохраним до конца,

Бо ми стали учасниками Христа, коли тільки почате життя ми затри́маємо певним аж до кінця,

доколе говорится: «ныне, когда услышите глас Его, не ожесточите сердец ваших, как во время ропота».

аж поки говориться: „Сьогодні, як голос Його ви почуєте, не робіть затверділими ваших серде́ць, як під час наріка́нь“!

Ибо некоторые из слышавших возроптали; но не все вышедшие из Египта с Моисеем.

Котрі бо, почувши, розгнівали Бога? Чи не всі, хто з Єгипту вийшов з Мойсеєм?

На кого же негодовал Он сорок лет? Не на согрешивших ли, которых кости пали в пустыне?

На ко́го ж Він „гнівався був сорок ро́ків?“ Хіба не на тих, хто згрішив, що їхні „кості в пустині полягли?“

Против кого же клялся, что не войдут в покой Его, как не против непокорных?

Проти ко́го Він „був присягався, що не вві́йдуть вони до Його відпочинку, „як не проти неслухняних?

Итак, видим, что они не могли войти за неверие.

І ми бачимо, що вони не змогли ввійти за невірство.